Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, сі громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Головною метою національного виховання студентської молоді є формування свідомого громадянина — патріота Української держави, активного провідника національної ідеї, представника української національної еліти через набуття молодим поколінням національної свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей та духовних запитів.

 Головна мета вивчення в розділі «Самозахисту», це оволодіння студентами необхідних знань та вмінь, які дозволять їм не розгубитись і захистити себе в критичній ситуації. Тож, адаптувавши вимоги програми до реальних можливостей різних за станом здоров’я та фізичним розвитком студентів, комплексно застосовуючи  інноваційні технології, застосували в наданім курсі нижченаведеного алгоритму вивчення розділу «Самозахисту».

Увесь процес оволодіння знаннями та вміннями з основ самозахисту будуть скомпоновані з двох частин: теоретично-психологічну та практично-фізичну.

Принцип власної безпеки «Виграна схватка – це та, якої вдалося уникнути» проходить червоною ниткою через весь етап теоретично-психологічної підготовки. У ході цього етапу студенти вивчають основні ознаки віктимної поведінки (victima (лат.) – жертва) – тобто ознаки жертви, для того, щоб не допускати їх у власній поведінці (зовнішній вигляд, хода, емоційний стан, маршрут руху). На заняттях моделюються відповідні ситуації, в яких студенти повинні прийняти правильне рішення. Крім того, студенти оволодівають елементарними прийомами психологічного впливу на особу, яка становить загрозу (погляд, міміка, поза, інтонація).

У ході відпрацювання практично-фізичної частини основ самозахисту використовую фронтальний (вивчення бойової стійки, ударна та блокувальна техніка), парний (базові прийоми бойового самбо, звільнення від захватів, захист від нападу зі зброєю) та груповий (комплексні тренування в застосуванні прийомів самозахисту) методи роботи.

Заняття розпочинаються з вивчення бойової стійки. Студенти вчаться приймати основну (лівосторонню чи правосторонню) бойову стійку, при цьому наголошується на обов’язковому дотриманні дистанції безпеки, що унеможливлює для противника його атакуючі дії ногою.

При відпрацюванні блокувальної техніки студенти вивчають найпростіші та найдієвіші ліктьові (від ударів рукою) та колінні (від ударів ногою) блоки. Особливу увагу звертає при цьому на швидкість постановки блоків, яка досягається за рахунок додавання зустрічних швидкостей голови і блокуючої руки, корпусу і блокуючої ноги.

Ударна техніка руками включає прямий удар основою долоні в носогубну складку, круговий удар основою кулака в пах, боковий удар долонею в голову та боковий удар ліктем. Для кращого сприйняття студентами ці удари мають власну назву: «верхня кобра», «нижня кобра», «човник» та «раптор» відповідно. Перевага цих ударів полягає в тому, що при достатній ефективності і простоті виконання вони не потребують довготривалої підготовки та фізичної сили, крім того, виключають травмування кистей рук. Ударна техника ногами включає прямий удар коліном, прямий удар ногою, зупиняючий удар ногою. Максимальна висота ударів – не вище рівня паху.

Після вивчення ударної техніки студенти оволодівають «базовими» прийомами бойового самбо: вузол руки наверху, важіль руки всередину та важіль руки назовні.

Звільнення  від захватів розділяються на чотири групи: звільнення від захвату за руки, звільнення від захвату за корпус, звільнення від захвату за шию, звільнення від захвату за тулуб.

Вивчення прийомів бойового самбо та звільнення від захватів здійснюється використовуючи парний метод роботи та принцип "рівний з рівним", а тренування та оцінювання - у змішаних парах.